Інтерв’ю з Фабіаном Неміцем, працівником зовнішньоторговельного агентства Німеччини (GTAI)

Україна відома як аграрна країна, але які є інші сектори економіки?

Правильно, аграрний сектор – найважливіший в Україні. На сільське господарство припадає близько 10 відсотків ВВП. Харчова промисловість є найважливішою галуззю промисловості. Експорт сільськогосподарських товарів і продуктів харчування становить близько 45 відсотків усіх експортованих товарів. Проте створення вартості в країні можна було б додатково розширити в цій сфері за рахунок більшої переробки сільськогосподарської продукції в Україні замість того, щоб її просто експортувати як сировину.

Іншими важливими сферами є гірничодобувна та металургійна промисловість. Експорт руд і металів становить близько чверті експорту товарів України.

Українська економіка має широку промислову базу. Проте частка промислового виробництва у валовому внутрішньому продукті за останні десятиліття знизилася. Виробництво у галузях, які були ключовими раніше, таких як машинобудування, аерокосмічна чи хімічна промисловість, є значно нижчим від рівня минулих років. Це пов’язано з тим, що зараз в ці галузі надходить менше інвестицій та тому що попит в цій сфері впав через розпад Радянського Союзу.

З іншого боку, все більшого значення набуває сфера послуг. Особливо це стосується ІТ-сектору, який знаходиться на підйомі протягом кількох років.

А в якому стані сфера енергетики?

Відновлювальна енергія також відіграє важливу роль, та з 2015 року в цю сферу було здійснено відносно великі інвестиції. Це було пов’язано з тим, що Україна мала вигідний зелений тариф у міжнародному масштабі. Однак цей бум закінчився в 2021 році, тому що виникла заборгованість із оплатою перед виробниками зеленої електроенергії. Крім того, згодом були знижені зелені тарифи. Це відлякало інвесторів.

Іншою проблемою є питання про те, скільки зеленої енергії можуть поглинути електромережі і скільки потужностей доступно для балансування мереж.

Зрештою, залишається відкритим, коли буде представлена нова модель аукціону для зеленої енергії. Тим не менш, Україна має великий потенціал у цій сфері через велику територію та близькість до ЄС. Важливою темою є зелений водень, який є частиною енергетичного партнерства з Німеччиною.

Яку роль відіграють іноземні інвестори в секторах економіки?

У розрахунку на душу населення Україна значно поступається своїм західним сусідам, таким як Польща та Словаччина, за обсягом прямих іноземних інвестицій. Причинами цього є складнощі в інвестиційно-діловому кліматі та конфлікт з Росією. Проте останнім часом інтерес до співпраці з Україною зростає. За даними AHK Ukraine (Німецько-Українська промислово-торговельна палата), за останні місяці було більше запитів, ніж будь-коли. Це все змотивовано новими інвестиційними стимулами від українського уряду та кращими можливостями для індустріальних парків.

Основними галузями для прямих іноземних інвестицій є банківський сектор, харчова промисловість, постачальники автомобілів та виробництво будівельних матеріалів. Найважливішими країнами-джерелами прямих іноземних інвестицій є Кіпр та Нідерланди. Однією з причин цього є розташування штаб-квартир українських компаній у цих країнах.

У 2019 році Німеччина була четвертою. Німецькі інвестори в основному займаються виробництвом деталей для автомобілів,виробництвом будівельних матеріалів, виробництвом насіння, торгівлею та логістикою.

А як щодо секторів економіки із зовнішньою торгівлею – які з них відіграють важливу роль для Німеччини?

Після Китаю Німеччина є другою за значимістю країною-постачальником в Україну. Німецькі компанії задіяні у всіх сферах. Більшість німецького експорту становлять машини, хімічні продукти та автомобілі. Лікарські засоби відіграють важливу роль у експорті хімічних продуктів.У галузі машинобудування дуже великим є обсяг експорту сільськогосподарські техніки, але охоплені також і інші сектори машинобудування.

Як справи з стартапами і в яких сферах в основному створюються нові компанії?

В Україні дуже жвава стартап-сцена. Індустрія отримує вигоду від великої кількості талантів у ІТ-секторі. Я не маю точних даних про ці сфери. Я лише припускаю, що більшість стартапів – у ІТ-секторі. Численні стартапи активно працюють у сферах аграрних, фінансових та медичних технологій.

На міжнародному рівні є дуже успішні стартапи з українським корінням. До них належать Grammarly, Petcube, Reface та People.ai. Успішні стартапи часто переміщують свої штаб-квартири за кордон. Однак у багатьох містах України люди працюють над створенням екосистем, де стартапи почуватимуться комфортно. Сюди входить, наприклад, UNIT.City в Києві.

Як ви бачите Україну в нинішній ситуації?

Власне, паніки серед українського населення немає, що лише частково відображено в німецьких репортажах. З економічної точки зору, якщо буде війна, то все залежить від того, якою вона буде. Чи будуть продовжуватися поодинокі напади на сході України чи почнеться масштабне вторгнення в Україну? Тому складно робити будь які прогнози. Якщо це будуть і надалі просто поодинокі напади на сході України то економіка продовжуватиме працювати.

Європейська бізнес-асоціація нещодавно повідомила, що компанії, які працюють в Україні, хочуть залишитися. Тим не менш, війна, незалежно від її форми, сильно вдарить по економіці. У разі великомасштабного вторгнення немає потреби надалі дискутувати про це, хоча мало хто вважає такий сценарій ймовірним.

Сценарії, на які розраховує Національний банк України (НБУ), не передбачають серйозної ескалації. Відповідно, українська економіка продовжуватиме зростати. Хоча прогнози НБУ дещо знижені через напруженість у відносинах з Росією, за цим зниженням стоять і інші фактори, такі як високі ціни на газ, пандемія COVID-19, проблеми з ланцюгами поставок у світовій економіці…

У всякому разі українська економіка буде рости. НБУ очікує зростання приблизно на 3 відсотки протягом 2022 року, а потім протягом наступних років зростання має прискоритися до 4 відсотків.

Крім того, Україна має відносно непогані макроекономічні показники, враховуючи рівень валютних резервів. Висока інфляція споживчих цін і цін виробників наразі викликає занепокоєння. Промислове виробництво розвивається нижче середнього рівня і не повністю використовує свій потенціал.

Загалом, ситуація в українській економіці виглядає позитивно. Проте темпи зростання залишаються занадто низькими, щоб наздогнати, наприклад, Польщу. Важливо, щоб продовжували впроваджуватися реформи, особливо у сфері юстиції, щоб продовжувалася співпраця з МВФ та ЄС та не зникала боротьба з корупцією.

Про GTAI та Фабіана Неміца:

Зовнішньоторговельне агентство Німеччини (GTAI) — агентство з розвитку бізнесу Федеративної Республіки Німеччина. Маючи понад 50 представництв по всьому світу, воно підтримує німецькі компанії на їхньому шляху за кордон, рекламує Німеччину як місце для бізнесу та підтримує іноземні компанії при їхньому переміщені в Німеччину. За даними GTAI в агентстві працює 412 співробітників, 325 з них у Німеччині та 87 за кордоном. Федеративна Республіка Німеччина є єдиним акціонером і представлена Федеральним міністерством економіки та захисту клімату.

Фабіан Неміц вивчав міжнародну економіку в Тюбінгені і з 2007 року працює в зовнішньоторговельному агентстві Німеччини. З 2012 по 2017 рік перебував в Алмати в Казахстані і відтоді перебуває в Києві. Влітку 2022 року він повернеться до Німеччини, а київський офіс займе нова людина.

Інтерв’ю провів онлайн 3 лютого 2022 року Йорг Дрешер, офіс-менеджер Німецько-українського форуму