Доповідь про ювілейну конференцію Німецько-українського форуму

Діалог про політику і економіку
20 років Німецько-українському форуму
Відносини між Німеччиною та Україною

Конференція від 29 червня 2020 року в готелі “Адлон” (“Adlon”) в Берліні

Організатор: ГО Німецько-український форум

Партнери:Українська асоціація бізнесу і торгівлі, Німецько-українська промислово-торговельна палата, Східний комітет і Східноєвропейське об’єднання німецької економіки, компанія “Berlin Global Advisors”

Почесні гості: посол України, д-р. Андрій Мельник

Програма_DUF_щорічна конференція_2020

Програма: Ольга Демченко (ГО Німецько-український форум), Штефан Кеґебайн (Східний комітет), Назар Бобицький (Українська асоціація бізнесу і торгівлі), Александер Маркус (Німецько-українська промислово-торговельна палата), Ральф Вельт (“Berlin Global Advisors”) формат: цифровий захід з прямою трансляцією (YouTube-канал ГО Німецько-український форум)
Мова: німецька/українська (синхронний переклад)

Відповідальна особа: проф., д-р Райнер Лінднер (Голова Правління ГО Німецько-український форум)


Вступне слово проф., д-р Лінднера

У своїй вступній промові проф., д-р Лінднер високо оцінив багаторічні старання Німецько-українського форуму як сполучної ланки у відносинах між обома державами. Слід також підкреслити його позицію щодо Сходу України, він заявив, що Росія повинна покинути територію України і що ні земля, ні населення не є власністю Росії. Окупація і анексія Криму також вкрай різко суперечать міжнародному праву. (Відео виступу)

Привітальне слово Вадима Галайчука
Співголова Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, Вадим Галайчук, подякував за можливість висловити свою думку щодо німецько-українських відносин у ці важкі часи, а також обговорити актуальні питання політики та економіки.
Він наголосив, що Німеччина є дуже важливою для України, вказуючи на підтримку реформи децентралізації, галузі енергетики та юстиції, допомогу в економічному розвитку, охороні навколишнього середовища і змін клімату, безпеці харчових продуктів і сільському господарстві, а також в галузях культури і освіти. (Відео вітального слова)

Відеоповідомлення Ольги Стефанишиної
Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанишина, надіслала відеоповідомлення, в якому назвала пріорітет у своїй роботі: подальша лібералізація торгівлі з ЄС, оскільки Україна має високий потенціал у цій сфері. Вона прагнула отримати конкретні результати від цієї конференції. (Відеоповідомлення)

Виступ Міхаеля Рота
Державний міністр Міхаель Рот з Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у своїй промові заявив, що Німеччина, як країна-член ЄС, повинна відповідати миру, стабільності, демократії та верховенству права у всій Європі.
Він був радий, що ця конференція дає можливість поглибити відносини між обома країнами не тільки на дипломатичному, політичному і економічному, а й культурному рівні. Для нього важливо ставитися з повагою один до одного та бути на рівних. На жаль, багато німців дуже мало знають про Україну, тому добре, що Німецько-український форум існує. (Відео виступу)

Питання і відповіді Міхаеля Рота
Чого можна очікувати від головування Німеччини у Раді ЄС?
У рамках головування в Раді ЄС Німеччина працюватиме над тим, щоб “нормандський формат” міг продовжити свою роботу, оскільки він не відігравав ніякої ролі на найвищому рівні протягом трьох років.
Чи є шанси на поглиблення відносин з Україною, не маючи чіткої перспективи членства України в ЄС, але з використанням Угоди про вільну торгівлю?
Угода про вільну торгівлю – це не програма для того, щоб вказати комусь на двері, вона спрямована саме на поглиблення відносин. Вона базується не тільки на економічній, а й на громадській і політичній основі. При цьому надзвичайно важливу роль відіграє молоде покоління. (Q&A з Міхаелем Ротом)

Заяви гостей:
Марілуїза Бек, колишня депутатка Бундестагу, вважає, що Україні не піде на користь, якщо друзі держави не будуть висвітлювати її буремні події. У якості прикладу вона навела, здавалося б, реформовану судову систему, яка тепер використовується для переслідування колишнього президента Порошенка, що виглядає як політично вмотивована дія. Вона закликала бути щирими і чесними, а не просто дружелюбними. (Відео заяви Бек)

Юрген Хробог, колишній державний секретар, запитав про газову угоду між Україною і Росією, на що проф., д-р Лінднер відповів, що така три-/двостороння угода була укладена в 2019 році за підтримки ЄС та Німеччини. (Заява Хробога)

Крістіан Шьонвіснер, представник проєкту Німецько-українського форуму “Відновлювана енергетика”, розповів про свій досвід інвестицій у галузі “Відновлюваної енергетики”. У 2018 році в якості представника проєкту Німецько-українського форуму він виступив співорганізатором конференції „Відновлювана енергетика“ у Львові (посилання). (Заява Шьонвіснера)

Дітмар Штюдеман, Посол у відставці, сказав, що Україна не є справжньою демократичною державою в тому сенсі, що вільних виборів зовсім недостатньо для демократії. Контроль над владою також є частиною демократії. Такі інструменти хоч і передбачені українською Конституцією, але практично вони не реалізуються. (Заява Штюдемана)

Роберт Кірхнер, Німецька економічна команда (GET), вважає, що економічна картина України неоднозначна. При цьому в деяких галузях економіки України відбувся великий прогрес, до того ж на похвалу заслуговує Національний банк України. З іншого боку, інвестиційний клімат і правові гарантії залишають бажати кращого. Уже є чимала кількість досягнень, але попереду ще багато роботи. (Заява Кірхнера)

Ганс-Юрген Гаймзет, Посол у відставці, звертає увагу на сильне прагнення України до європейської інтеграції. Угода про асоціацію передбачає багато проміжних кроків, які можна використати для створення ще одного списку важливих справ. (Заява Гаймзета)

Виступ Марко Вандервіца
Парламентський державний секретар при Федеральному міністерстві з питань економіки та енергетики, Марко Вандервіц, вибачився на початку своєї промови за те, що в зв’язку з реструктуризацією Міністерства, він відносно недавно відповідає за зовнішньоекономічну діяльність При цьому він підкреслив, що в Україні складна ситуація, оскільки Крим окупований, що є порушенням міжнародного права, а на Донбасі панує кривавий конфлікт, який напружує відносини Німеччини та ЄС з Росією.
За його оцінкою, Україна в останні роки розвивалася дуже позитивно. Хороший рівень освіти і наближеність до ринку ЄС, а також порівняно відкрита економіка України та великий, хоча і не такий купівельноспроможний внутрішній ринок сприятимуть інвестиціям у майбутньому.
Німеччина інтенсивно співпрацює з Україною на багатьох рівнях. Сюди належать також різні елементи зовнішньоторговельного співробітництва, такі як мережа промислово-торговельної палати, інвестиційні гарантії, гарантії експортного кредиту, програми виходу на ринок, програма для навчання менеджерів та програма підтримки експорту (іноземних ярмарків). Сюди також входить High-Level-Group, яка відновила свою роботу. Потрібно багато всього зробити разом. Німеччина має намір підтримувати курс реформ і децентралізацію, надаючи свої консультації. Проєкти, які уже реалізовано, безумовно, є успішними. (Відео промови Марко Вандервіца)

Виступ Тараса Качки
Тарас Качка, заступник міністра Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України і торговий представник України зробив висновок, що торгівля між Німеччиною та Україною розвивались позитивно. Саме українське сільське господарство вже є невід’ємною частиною сільського господарства ЄС. Зокрема, застосовуватимуться ті ж самі технології і законодавчі акти. Крім того, Україна може допомогти в інших галузях, наприклад металургії і досягти стратегічної автономії європейської економіки. «Ми не конкуренти, ми – партнери» – сказав Качка.

Відео виступу Тараса Качки

1-ша дискусія – Основа поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA): потенціал німецько-української співпраці в аграрному секторі
Д-р Пер Бродерсен, виконавчий директор Східного комітету сільського господарства / Східноєвропейського об’єднання німецької економіки, Берлін, розпочав дискусію у якості модератора і представив присутніх у Німеччині учасників. Це була Корнелія Бернс, керівниця відділу 62 “Міжнародне співробітництво, світове продовольство”, у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства, а також д-р Наталія Зінич, офіцер зі зв’язків з громадськістю Німеччини, компанія “John Deere GmbH & Co. KG”, обидві працюють у Берліні. У прямому включенні з Києва були: д-р Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», а також Олексій Павленко, Міністр аграрної політики та продовольства. (Відкриття дискусії)
Пані Бернс розповіла про пріоритети Міністерства сільського господарства Німеччини у співпраці з Україною та про те, що пов’язує ці держави між собою. (Коментар Бернс)
Після цього Олексій Павленко розповів про головні віхи свого перебування на посаді та перспективи подальшого розвитку в українському аграрному секторі, а також надав свою оцінку поточної ситуації.
Пані д-р Зінич назвала конкретні пропозиції і вимоги від компанії “John Deere”, що стосуються українського сільського господарства, а також наявні перешкоди на шляху до співпраці.
Тоді д-р Ліссітса розповів про можливості українського аграрного сектору з точки зору експорту і про те, що необхідно для подальшого розширення.
Пан д-р Бодерсен порушив питання внесків і назвав першочергові проблеми, а саме: пандемія Covid-19, зміна клімату, а також проблеми лісового господарства. Він попросив учасників дискусії висловити свої побажання стосовно майбутньої форми торговельних відносин України з Німеччиною, а також з ЄС. Відео 1-шої дискусії

2-га дискусія – Європейська нова зелена угода – нові можливості для глибшої та довготривалої співпраці в галузі енергетики та інфраструктури

Модератором цієї дискусії виступив Назар Бобицький, керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі. Для початку пан Бобицький представив учасників дискусії: Петера Маґауера, колишнього виконавчого директора компанії “Andritz Hydro”, м. Равенсбурґ, регіонального менеджера компанії “WOLF GmbH “, м. Майнбурґ, а також Аліну Сельковську з компанії “DTEK Energy” та Андрія Криля, керівника відділу міжнародних зв’язків компанія “Метінвест”. Двоє останніх були з прямим включенням з Києва.

Після оголошення теми дискусії, яка стосувалася “Нової зеленої угоди” для вирішення проблем, пов’язаних зі зміною клімату, пан Бобицький попросив учасників дискусії висловити свої думки щодо цієї теми. Пан Маґауер спочатку розповів про наявні проєкти “Andritz Hydro” в Україні і про те, як вони виникли, а також про пов’язані з ними проблеми. Після цього він продовжив обговорення “Зеленої угоди” і можливостей, які вона відкриває разом з Україною. Пізніше пан Берндт пояснив концепцію децентралізованого виробництва енергії в Україні і те, як Європейський Союз може допомогти в реалізації “Зеленої угоди”. Пані Сельковська назвала спектр роботи свого концерну в Україні, який включає в себе видобуток вугілля. При цьому існують різні європейські ініціативи щодо трансформації цієї сфери відповідно до “Зеленої угоди”. Тоді пан Криль відповів на запитання пана Бобицького про те, як Німеччина і Європа співпрацюють з Україною і які трансформації відбуваються з металообробною промисловістю України з точки зору “Зеленої угоди”. Насамкінець пан Бобицький попросив учасників дискусії надіслати звернення відповідним органам влади. Відео 2-гої дискусії

3-тя дискусія – Автомобільна промисловість: можливості німецько-української співпраці
Александер Маркус, голова правління Німецької промислово-торговельної палати, був модератором цієї дискусії з Києва. Для початку він представив учасників дискусії: заступника генерального директора корпорації “Електрон” Івана Кузовкіна, Міхаеля Трауда з компанії “ОДВ Електрик”, Хайко Крайселя, нового президента Німецько-української промислово-торговельної палати і генерального директора компанії “Цеппелін Україна” і Володимира Лемперта, директора ТОВ “Спецтехоснастка”, місто Кам’янське. Відео 3-тьої дискусії.

Перше питання було для пана Лемперта, яке стосувалося проблем, з якими зіштовхуються українські підприємства на ринку постачальників автокомплектуючих. Відповідь полягала в тому, що важко знайти клієнтів на цьому ринку і почати займатися експортом.

Після цього пан Маркус запитав пана Кузовкіна, чия компанія вже працює у сфері електромобільності, що є дуже важливим для ЄС і Німеччини, які можливості він бачить для співпраці з німецькими компаніями в майбутньому. Він відповів, що концерн “Електрон” вже 25 років співпрацює з німецькими фірмами, до того ж співпраця українських підприємств тільки починається, оскільки вони мають високий потенціал, а Україна знаходиться ближче до ЄС, ніж Китай.

Під час розмови з паном Траудом він детальніше представив свою компанію. Пан Маркус поцікавився, чи можна очікувати поглиблення співпраці з українськими підприємствами у найближчому майбутньому. Пан Трауд відповів, що його підприємство уже співпрацює з більш ніж 100 українськими постачальниками. Однією з проблем є сертифікація, причому дійсно зацікавлені компанії хочуть отримати ці сертифікати.
Після вступної бесіди з паном Крайсельом, під час якої була представлена сфера діяльності компанії “Цеппелін”, пан Маркус запитав про наявні виклики та про те, що саме “гальмує” інвестиції. Пан Крайсель назвав декілька проблем, які він знає з власного досвіду, наприклад, велика відстань до сервісного центру, відсутність професійної освіти, або час доставки запчастин та ввізне мито на них. Одним з рішень багатьох проблем є зменшення бюрократії та корупції, що, однак, також вимагає від дилерів готовності співпрацювати в довгостроковій перспективі.
У другій частині дискусії пан Кузовкін розповів про роль електромобільності для своєї компанії; пан Лемперт говорив про якість українських підприємств; пан Трауд розповів про центр професійної підготовки для всієї компанії в Україні, щоб зробити країну більш відомою, а пан Крайсель бачить великий потенціал для України і вважає, що країна перебуває на правильному шляху реформ.

Підсумкове слово
Проф. д-р Лінднер ще раз підбив підсумки конференції і сказав, що три дискусії у другій половині дня показали які можливості пропонує Україна для німецьких компаній у довгостроковій перспективі, але зауважив, що українська сторона повинна бути обережною, щоб не поставити під загрозу інвестиційний клімат і не втратити завойовану довіру.
Він подякував усім учасникам, які забезпечили успішне проведення цього заходу. Незважаючи на ризик проведення цієї конференції, резонанс і успіх показують, що внесення України до порядку денного було правильним рішенням . Німецько-український форум продовжить свої зусилля щодо поліпшення умов в Україні наскільки це можливо. Відео підсумкового слова

Нижче є декілька фотографій: