24 серпня 2022 року Україна відзначає своє державне свято. Це свято почали відзначати 24 серпня 1991 року – коли парламент тодішньої Української Радянської Республіки проголосив свою незалежність від Радянського Союзу після поразки серпневого путчу в Москві. Це було скріплено Беловеською (Білорусь) угодою між Росією та Білоруссю 8 грудня 1991 року, в якій було прийнято рішення про розпуск Радянського Союзу за згодою президентів усіх трьох країн. В Алма-Атинській угоді (нині Алмати, Казахстан) від 21 грудня 1991 року, згідно з якою всі дев’ять радянських республік, що залишилися, погодилися на цей розпуск (три країни Балтії вийшли з Радянського Союзу раніше).
Крім того, Росія, Україна, США та Велика Британія погодилися в Будапештській угоді 1994 року, що Україна віддасть свою ядерну зброю, яка на той час представляла третій за величиною ядерний потенціал у світі, в обмін на гарантії територіальної цілісності з боку всіх членів угоди, включаючи Росію.
У той час президенти трьох основних республік Радянського Союзу, Росії, Білорусі та України, перебували в найкращих стосунках після розвалу радянського комунізму, який завдав стільки шкоди їхньому народу. Вони обрали піти надалі своїм шляхом таким чином, щоб зберігаючи свій національний суверенітет, продовжувати тісну співпрацю, дружбу та партнерство між собою, у спільному домі Європи, у мирі та дружбі, особливо з усіма іншими вільними державами Європи.
На жаль, ці шляхи розвивалися зовсім по-різному. Тоді як громадяни України продовжували свій шлях до відкритої країни з вільними людьми в складних умовах після економічної та соціальної руйнації радянської диктатури та часів її занепаду, розпочати шлях до демократії та верховенства права як у Росії, так і в Білорусі поки що не вдалося. Там виникли нові тоталітарні диктатури, які загрожують не лише своїм народам, а й свободі та безпеці України та всієї Європи.
Вже з 2014 року Україні доводиться використовувати своє військо для захисту від російської агресії. 24 лютого 2022 року російська армія вторглася на всю територію України з боку Білорусі, Росії та «народних республік». Відтоді Україна веде найбільшу боротьбу за своє існування відтоді, як 22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Українську Радянську Республіку.
Оскільки столиці України Києву щодня постійно загрожують ракетні обстріли Росії, великого параду до державного свята, на відміну від минулих років, там не буде. Втім, «військовий парад» все ж таки буде : до свята уряд країни стягнув на центральну вулицю Києва Хрещатик численну понівечену та знищену російську військову техніку – путінські танки, знищені під час невдалого наступу Росії на Київ навесні.
Це не жест тріумфу, тому що війна триває з усією своєю жорстокістю і, на жаль, її результат до сих пір ще невизначений. Радше це заклик про допомогу до всіх вільних народів Європи, заклик підтримати 45 мільйонів людей в Україні у боротьбі за свою свободу та незалежність, а також за своє життя. Десятки тисяч українців, вбитих російською армією, мільйони переміщених осіб, незліченна кількість зґвалтованих жінок, сотні знищених культурних цінностей, незліченна кількість розбомблених сіл і міст показали, що є справжньою метою злочинного, тоталітарного та расистського керівництва Росії – головною метою є знищення України, не тільки як держави, а й як народу і культурної нації, геноцид.
Німеччина твердо стоятиме на боці України в цій боротьбі за свободу проти варварства – це те, за що ми виступаємо.Постачання зброї, а також гуманітарної та фінансової допомоги мають тривати нескінченно довго, поки свободі та незалежності України загрожує злочинний режим у Росії. Ми також робимо це в впевненості, що українська армія захищає не лише свободу власної країни, а й усієї Європи.
У цей найважчий день незалежності України протягом всієї історії української народу ми вітаємо всіх наших друзів в Україні з героїчною мужністю захисників країни. І ми разом сумуємо за всіма, хто загинув у боротьбі за свою батьківщину. Ми стоїмо на вашому боці, разом ми зробимо так, щоб свобода перемогла.
Слава Україні!