Перший круглий стіл у Відні, 1 жовтня 2014
Україна зараз знаходиться у найважчій політичній ситуації за всю історію своєї незалежності. Йде війна, яка повинна бути припинена якомога швидше. Перемир’я повинне перетворитися на мир.
Країна перебуває у дуже тяжкій економічній ситуації. Енергопостачання у майбутній холодний період перебуває під загрозою. Жителі регіонів, в яких відбуваються військові конфлікти, знаходяться у тяжкому становищі. Утруднено постачання продуктів харчування та пального жителям цих регіонів.
На Віденському Круглому столі, який відбувся 1 жовтня 2014 року, обговорювалися можливі рішення, і були розроблені пропозиції щодо врегулювання нинішньої важкого кризи та стабілізації ситуації.
Теза 1
Надалі конфлікт на Сході і Півдні не може бути вирішений військовим шляхом. Військові зіткнення приносять українському народу тільки горе і злидні.
Теза 2
Всі сторони потребують політичного виходу з конфлікту, який матиме тривалу і стійку дію. Це рішення має бути вигідним для усіх сторін.
Теза 3
Першим кроком має бути виконання у повному обсязі під контролем ОБСЄ угоди про припинення вогню, яку було прийнято у Мінську 5 вересня 2014 року. Це означає, що Росія повинна прийняти територіальну цілісність і суверенітет України з урахуванням децентралізації, як і пропонує український уряд.
Будь-яка підтримка зусиль по від’єднанню регіонів від України має бути припинена. У той же час, український уряд повинен рішуче протидіяти радикальним групам, які застосовують насильство до російськомовного населення та інших груп українського населення. Безпека кордону між Росією та Україною має бути гарантована. Необхідно покласти край постачанню через кордон військової техніки та бійців. ОБСЄ уповноважена контролювати цей прикордонний режим. Іноземні солдати повинні піти з України. Учасникам незаконних збройних формувань на Сході України має бути забезпечена амністія, якщо вони не вчинили тяжких злочинів.
Теза 4
Для стабілізації ситуації в Україні та відновлення інфраструктури необхідні спільні зусилля Заходу і Росії. Програми всіх країн-донорів повинні координуватися через загальні комітети. Умови для видачі кредитів на відновлення потрібно збалансувати. Росія повинна адекватно надати ті ж послуги, як країна-донор, і мати ті ж права, що й країни ЄС.
Теза 5
Необхідно докласти зусиль по стабілізації ситуації у цілому регіоні. Сюди, в тому числі, відносяться кроки, які були узгоджені між Німеччиною і Росією у Мезеберзі (Німеччина) щодо Придністров’я.
Теза 6
Для успішного економічного розвитку України необхідна спільна кооперація між великими економічними регіонами – Європейським Союзом та Росією. Позитивним є факт того, що Європейська Комісія розпочала процес співпраці з Євразійською Економічною Комісією. Цей процес повинен закінчитися зняттям торгівельних обмежень між ЄС та Євразійської Економічної Комісією.
Теза 7
Росії та Україні необхідно надати рівну можливість безвізового транспортного сполучення з країнами ЄС.
Теза 8
Статус Криму може бути визначений тільки через угоду між Україною і Росією, яка має бути підтверджена і гарантована міжнародним співтовариством. Предметом цієї угоди повинен стати всеосяжний захист прав людини для всіх жителів Криму, включаючи: право на вільне пересування російських і українських громадян, право на вільний вибір місця проживання і вільну економічну діяльність, а також всеосяжний захист інвестицій та приватної власності. Статус російської військової бази у Севастополі має бути визначений. Україна повинна забезпечити безперешкодне необхідне водо- та енергопостачання до Криму, а також вільний транспортний рух.
Теза 9
Україна оновлює і підтверджує основне положення про позаблоковий статус країни, прийняте у 1996 році, що відповідає інтересам безпеки Росії. Росія гарантує недоторканність кордонів України і спеціальне узгоджене рішення для Криму. Росія повинна визнати право України на асоціацію з ЄС. Україна має право забезпечувати себе необхідним озброєнням в цілях достатнього самозахисту і захисту кордонів. Військові дії по обидва боки українського і російського кордонів мають бути врегульовані за допомогою консультаційного механізму.
Теза 10
Газотранспортні шляхи, які проходять через Україну, повинні бути технічно модернізовані спільними зусиллями України, ЄС та Росії через тристоронній консорціум і експлуатуватися за правилами енергетичного ринку ЄС. План, запропонований у Берліні з боку ЄС по вирішенню газового конфлікту, повинен бути швидко реалізований. Це буде неможливо без підтримки України з боку ЄС.
Теза 11
Між Росією і Україною існують успішні спільні підприємства, метою яких є тристороння співпраця із західними підприємствами для залучення ноу-хау і капіталу. Їх завдання – виробництво конкурентоспроможних продуктів на міжнародному ринку. Такі домовленості сприяють майбутньому економічному розвитку України і Росії і заслуговують максимальної підтримки.
Теза 12
У новій Конституції України повинні бути зафіксовані правила делегування повноважень. Відповідальність регіонів повинна зрости; повинні бути налагоджені власні механізми надходження податків, так само як і повинні бути врегульовані повноваження в галузі освіти і культури. Російська мова повинна захищатися і підтримуватися відповідно до існуючих стандартів ЄС щодо захисту національних меншин.
Теза 13
ЄС повинен підтримати мирні домовленості і пошук взаєморозуміння поступовою відмовою від санкцій щодо Росії в залежності від успіху мирного процесу. Таким же чином, процес мирних домовленостей має супроводжуватися припиненням торгівельних обмежень з боку Росії по відношенню до своїх сусідів і країн ЄС.
Теза 14
Україна і Росія мають домовитися про постійно діючий формат і організації для підтримки процесу примирення. З цих питань можна було б створити комісію з історичних та політичних питань, спільний економічний форум, платформу з обміну молоді та представників суспільства і журналістів.
Теза 15
Стабілізація і реформування України є завданням, в якому зацікавлені і ЄС, і Росія.
=======================================================
Німецько-Український Форум
Проф. Д-р. Райнер Лінднер ( Голова Управління), Карл- Ґеорг Вельман (Замісник Голови)
Учасники
• Юрій Бойко, Віце-прем’єр-міністр України у відставці, лідер «Опозиційного блоку»
• Ельмар Брок, голова Комітету Європарламенту у закордонних справах
• Дмитро́ Фі́рташ, голова Ради Федерації роботодавців України
• Віктор Ющенко, колишній Президент України
• Д-р. Аксель Кассеґер, депутат австрійського парламенту, Голова Австрійсько-Української парламентської групи
• Віталій Кличко, Голова Київської міської державної адміністрації
• Бернар-Анрі Леві, французький журналіст і публіцист
• Проф. Д-р. Райнер Лінднер, Голова ГО «Німецько-Український Форум»
• Проф. Д-р. гГайнц Майєр декан юридичного факультету Віденського університету
• Д-р. Юрген Мартенс, Міністр юстицій та закордонних справ німецької федеральної землі Саксонія
• Проф. Д-р. Ґеорг Мільбрадт, прем’єр міністр німецької федеральної землі Саксонія у відставці
• Лорд Річард Різбі, Палата Лордів, Голова Британсько-Українського товариства
• Проф. Д -р. Руперт Шольц, Федеральний міністр у відставці
• Д-р. Вольфґанґ Шюссель, Федеральний канцлер Австрії у відставці
• Пеер Штайнбрюк, Міністр фінансів у відставці
• Марина Ставнійчук, радник Президента України Петра Порошенка
• Андрій Стрижак, голова Конституційного Суду України у відставці
• Карл-Ґеорг Вельман, Голова Німецько-Української парламентської групи
• Джон Віттінгдейл Голова Британсько-Української об’єднання